Про ліс, кедри і нас
Кажуть ,що повітря в кедровому лісі таке ж корисне,як і самі кедрові горішки!При будь якій нагоді вільного часу я випробовую це на собі! Щоразу кедровий ліс має новий запах,але завжди унікальний!
Зараз я переваліфікувався з грибаря у збиральника шишок та спостерігача за природою! Цьогорічний безгрибний сезон надав таку змогу!
Основні осередки росту сосни кедрової збереглися на північно-східних макросхилах Ґорган в верхів’ях басейнів Свічі, Лімниці, Бистриць Солотвинської та Надвірнянської. На закарпатських схилах кедровники зустрічаються рідше. Вони відзначені на схилах гір Попадя, Малий і Великий Ґорган. Унікальний їх масив зберігся в урочищі Кедрин (верхів’я річок Мокрянка і Брустурянка) на території Усть-Чорнянська.Місцеві жителі цих місць кажуть що кедри підпирають небо!
Серед застільних привітань часто можна почути:»Будь кремезним як дуб» і ще , варто б додати :»Будь дужим як кедр»,адже ці дерева довгожителі!
Я вмію спостерігати і любити ліс! Цього навчив мене батько,цього навчу і я свого сина! У житті я взяв на себе обовязок — вирощувати ліс! Благородна і вдячна справа! Ліс як і життя починається з насіння — у цьому випадку з кедрового горішка!
Ліс вміє бути вдячним,і навіть якщо людина нічого не робить для лісу, він житиме вічно!
Ліс просить лишень одне:»Не втручайся»
Я знаю , в цей момент ,коли я пишу ці слова, вантажать новий товарний потяг кудись до Європи і наші Карпати з пташиного лету вже не такі, якими ми їх памятаємо!
Але ліс бореться,не здається самосівами,за допомогою місцевих тварин що розносять насіння,птахів і нас ентузіастів!
Планета Земля-це наш єдиний дім!